Скарб НКВД.Чиї кайдани виставлені у Музеї плакату? Значного
резонансу отримав факт експонування у Музеї плакату пари наручників.
Нагадаємо, їх передав пошуковець Василь Панасенко для виставки "Пам'ять
землі". Знайдені у неглибокій ямі у глухій місцині Хмельницької області.
Лежали хаотичною купою. Десь з десяток...
Посол Молдови І.Стевіле: Ми знайшли список людей, зниклих в Козельщині і Путивлі! Скромна
журналістська ініціатива, започаткована Володимиром Бровком та
часописом "Музеї України", стрімко вийшла на міжнародний рівень. Триває резонансне розслідування діяльності таборів для військовополонених НКВС СРСР у Козельщині та Путивлі. До
того невідоме селище Козельщина на Полтавщині, стало пунктом відвідин
дипломатів кількох країн. Нині сюди прибув доктор історії, співробітник
відділу Катинь Музею Війська Польського Томаш Щепанський.
Жахлива загибель президента Польщі
Леха Качинського 10 квітня 2010 року під Смоленськом, змусила знову весь світ,
ще раз згадати про лиховісну Катинь, - місцевість під російським містом
Смоленськом, яка стало символом сталінських злочинів проти польської еліти. Трагедія
яка розігралася тоді в 1940 році, де загинуло близько 15 тисяч польських
полонених, фактично стала результатом розв’язаної війни двома агресорами проти
Польщі – Гітлерівською Німеччиною, яка напала на Польщу 1 вересня1939 таРадянським Союзом.
Случайно начатое расследование злодеяний НКВД СССР стремительно получило европейскую известность. Более того, оно уже реально влияет на геополитику!
Судите сами - исследование команды энтузиастов журнала "Музеи Украины"
внимательно отслеживают правительства Польши, Молдовы, Румынии, Литвы,
Латвии, Эстонии. Мрачно наблюдают из Москвы. Растерянно изучают на Печерске в Киеве...
Украинская Катынь Молдовы и Балтии Международное
расследование действий НКВД СССР продолжается. Маленькая команда
исследователей журнала "Музеи Украины" пытается понять, куда пропали
несколько тысяч польских военнопленых, а главное, какова судьба
арестованных в июне 1941 года молдаван, еще граждан Румынии, литовцев,
латышей и эстонцев, перед самой войной свезенных в Козельщинский и
Путивльский лагеря НКВД? Оценив масштаб, мы поняли, что Путивль и
Козельщина фактически стали Катынью Молдовы, Румынии и стран Балтии.
Руководство журнала несколько раз приглашалось на встречу с Послами. А
наше расследование находится на контроле правительств и Президентов
шести пострадавших европейских стран.
У 2009 році, досліджуючи замок Казимира III у м.
Володимирі-Волинському, українські археологи випадково натрапили на
масове поховання часів II світової війни. Оцінивши масштаби несподіваних
ексгумаційних робіт, вони запросили польських спеціалістів з Ради
Охорони Пам’яті Війни і Мучеництва (далі – РОПВіМ).
Насправді
перекручень більше. Брехня про катинський злочин плодиться швидше за
помийних мух. Мільйони жертв сталінських репресій уже давно визнані
беззаперечним фактом. Однак 25 700 військовополонених поляків, яких НКВД
СРСР відправив на смерть за прямим наказом Сталіна та Бєрії, – досі в
центрі «дискусії».
Молдова ищет свою Катынь в Украине Тема
сталинских репрессий и депортаций ожидает своих исследователей.
Говорили много, смогли доказать мало. А рана оказалась очень болезненной
для многих народов. И тайн с историческими загадками осталось
множество... Мы совершенно не удивились, когда Посол Республики Молдова
Ион Стэвилэ пригласил руководство журнала "Музеи Украины" на встречу с
Генеральным директором государственной архивной службы Республики
Молдова Ионом Вартой.
"Биківнянські могили" - планетарний символ... Екс-керівника Нацзаповідника у Лаврі Марину Громову призначено гендиректором
Нацзаповідника "Биківнянські могили". Добре це, чи погано? Адже, проблем доведеться вирішити чимало... Почнемо з того, що заповідник
існує лише на папері. Є 200 га лісу, скромний обеліск і маленький
будиночок.
СБУ не довірили секретів НКВД. А ФСБ своїх не здає... Теоретично
ми розкрили давній злочин НКВС СРСР. І з цим всі погоджуються.
Опубліковано десятки статей. Можна укласти навіть збірник. Вже є молоді
вчені, готові зібрати матеріал на дисертацію. Дехто пропонує написати
детективний роман. Все це добре. Але, юридичних доказів ми так і не
знайшли! Жахлива таємниця Козельщинського і Путивльського таборів для
військовополонених продовжує залишатися міфом.
Про концтабори НКВС в Посольстві Польщі Розслідування
діяльності таборів НКВС СРСР для військовополоненних у Козельщині та
Путивлі, давно вийшло на вищий міжнародний рівень. Ця страшна і
практично невідома сторінка радянської історії має суттєвий
геополітичний чинник. Тривають дебати довкола Катинської справи у
Європейському суді з прав людини. Історики шести постраждалих країн
шукають нові документи. Певні кола в Росії дуже роздратовані
оприлюдненими фактами безслідного зникнення у сталінських таборах
громадян Польщі, Молдови, Румунії, Литви, Латвії, Естонії. Засвічена
суперсекретна операція відволікання уваги від масових розстрілів, яку
проводив центральний апарат КДБ СРСР у 1988-91 роках.
"Музеї України" зустрілися з Послом Молдови Надзвичайний
і Повноважний Посол Республіки Молдова пан Іон Стевіле запросив на
зустріч журналістів часопису "Музеї України", що зайняті у масштабному
розслідуванні сталінських злодіянь у Путивльському та Козельщинському
таборах НКВС СРСР. Шеф-редактор журналу Наталка Іванченко, головний
редактор Віктор Тригуб, дослідник Володимир Бровко спільно з щойно
призначеним Радником Посольства Володимиром Серенчуком, обговорили деталі
пошукової операції з встановлення долі 4676 молдаван, депортованих 4
ешелонами в концтабори НКВС.
Херсон вошел в "Катынскую дугу". Козельщина и Путивль нет... Катынская
трагедия требует немедленного возобновления масштабного международного
расследования! Слишком много разночтений, версий, вольных трактовок и
мало документальных фактов! Остроты добавляет затяжной процесс в
Европейском суде по правам человека. Политика не должна заменять
историю! В этом в полной мере смогли убедиться члены команды журнала
"Музеи Украины", скромное исследование которых деятельности
Козельщинского и Путивльского лагерей НКВД СССР для военнопленных,
оказалось в центре внимания правительств шести стран.
Катыньский тупик или прорыв? Катыньское
дело превращается в громадный геополитический тупик. Вместо историков
ним занимаются политики и юристы. И компромиссное решение Европейского
суда о признании расстрелов польских пленных военным преступлением, не
остудило, а лишь накалило страсти. Журнал "Музеи Украины", случайно
оказавшийся вовлеченным в это дело, постоянно предлагает провести
полноценное международное расследование, и лишь потом делать какие-то
юридические выводы. Однако, нас не слышат. Более того, наше скромное
журналистское расследование рискует превратится в "новые
обстоятельства", а спецвыпуск журнала - в вещдок для Европейского суда
по правам человека. И это, поверьте, нас отнюдь не радует...
Лист до архіву СБУ Шановне товариство!
Журнал "Музеї України" вдячний за допомогу у розслідуванні діяльності концтаборів НКВС СРСР у Козельщині та Путивлі.
Скромна
журналістська ініціатива, започаткована Володимиром Бровком та
часописом "Музеї України", стрімко вийшла на міжнародний рівень. 
Международное
расследование действий НКВД СССР продолжается. Маленькая команда
исследователей журнала "Музеи Украины" пытается понять, куда пропали
несколько тысяч польских военнопленых, а главное, какова судьба
арестованных в июне 1941 года молдаван, еще граждан Румынии, литовцев,
латышей и эстонцев, перед самой войной свезенных в Козельщинский и
Путивльский лагеря НКВД? Оценив масштаб, мы поняли, что Путивль и
Козельщина фактически стали Катынью Молдовы, Румынии и стран Балтии.
Руководство журнала несколько раз приглашалось на встречу с Послами. А
наше расследование находится на контроле правительств и Президентов
шести пострадавших европейских стран.
Тема
сталинских репрессий и депортаций ожидает своих исследователей.
Говорили много, смогли доказать мало. А рана оказалась очень болезненной
для многих народов. И тайн с историческими загадками осталось
множество... Мы совершенно не удивились, когда Посол Республики Молдова
Ион Стэвилэ пригласил руководство журнала "Музеи Украины" на встречу с
Генеральным директором государственной архивной службы Республики
Молдова Ионом Вартой.
Екс-керівника Нацзаповідника у Лаврі Марину Громову призначено гендиректором
Нацзаповідника "Биківнянські могили". Добре це, чи погано? Адже, проблем доведеться вирішити чимало...
Розслідування
діяльності таборів НКВС СРСР для військовополоненних у Козельщині та
Путивлі, давно вийшло на вищий міжнародний рівень. Ця страшна і
практично невідома сторінка радянської історії має суттєвий
геополітичний чинник. Тривають дебати довкола Катинської справи у
Європейському суді з прав людини. Історики шести постраждалих країн
шукають нові документи. Певні кола в Росії дуже роздратовані
оприлюдненими фактами безслідного зникнення у сталінських таборах
громадян Польщі, Молдови, Румунії, Литви, Латвії, Естонії. Засвічена
суперсекретна операція відволікання уваги від масових розстрілів, яку
проводив центральний апарат КДБ СРСР у 1988-91 роках.
Надзвичайний
і Повноважний Посол Республіки Молдова пан Іон Стевіле запросив на
зустріч журналістів часопису "Музеї України", що зайняті у масштабному
розслідуванні сталінських злодіянь у Путивльському та Козельщинському
таборах НКВС СРСР. Шеф-редактор журналу Наталка Іванченко, головний
редактор Віктор Тригуб, дослідник Володимир Бровко спільно з щойно
призначеним Радником Посольства Володимиром Серенчуком, обговорили деталі
пошукової операції з встановлення долі 4676 молдаван, депортованих 4
ешелонами в концтабори НКВС.
Шановне товариство!